среда, 30 марта 2016 г.
Дати 10 клас з історії України Україна у Першій світовій війні
Світова
війна.
Плани щодо України:
Росія – захопити Східну Галичину,
Північну Буковину, Закарпаття
Австро-Угорщина
– захопити
Наддніпрянщину до річки Дніпро
Німеччина – захопити Східну і Південну
Україну.
(П.
Рорбах – німецький публіцист сказав: «Хто володію Києвом, той має ключ від
Москви» 1897 р.)
Позиція Українських партій
1. Петлюра –
УСДП (Наддніпрянщина) – підтримував Росію у війні. Стаття – «Війна і українці»
2. Винниченко – УСДП (Наддніпрянщина) – нейтралітет і автономія
України в складі Росії
3.
Грушевський – ТУП (Наддніпрянщина) – нейтралітет і не підтримання жодної сторони у війні
4.
«Карпато-руський визвольний комітет» (Західна Україна) – об’єднання України під
владою Росії
5. СВУ
(Західна Україна) – серпень 1914 р. – самостійність України під
протекторатом країн Троїстого союзу (Жук, Донців, Дорошенко, Маленевський).
«Наша платформа»
6. ГУР
(Західна Україна) – серпень 1914 р. – автономія України в складі
Австро-Угорщини. «Маніфест ГУР»
7. Юнацька
організація «Юнацька спілка» - квітень 1915 р. (м.Харків) – боротьба з Росією,
підтримка Австро-Угорщини і Німеччини.
Бойові дії.
1. Серпень
1914 – березень 1915 р. – Галицька битва (приєднано Росією Східну Галичину
та Буковину)
2. Грудень
1914 – березень 1915 р. – облога Перемишля (успішно). На приєднаній території
утворилося Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, яке очолив Бобринський. Проведено репресії:
заборонена «Просвіта», арешти українців, ув’язнення Шептицького у Суздалі до лютого 1917 р.,
гоніння ГКЦ.
3. Квітень
1915 – осінь 1915 р. – контр наступ австро-німецьких військ. Відступ Росії
супроводжувався тактикою «спаленої землі» до лінії
Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно.
4. Весна
1916 р. – Брусиловський прорив (генерал Брусилов) – Захоплено Чернівці, Коломию, Броди,
Луцьк
5. Літо 1916
– літо 1917 р. – стабілізація фронту
УСС. (вересень 1914 –
кінець 1916 р.)
Вересень
1914 р. – створення УСС Головною Українською
Радою (Перший командир – Галущинський)
Травень 1915
р. – перше
бойове хрещення УСС за гору Маківка.
Червень 1915
р. – УСС першими увійшли до Галича (під час контр
наступу австро-німецьких військ компанії 1915 р.)
Квітень 1915
р. – виступ
селянської бідноти в с. Нижня Сироватка (Суми)
«Усусів»
очолювали: Галущинський,
Косак, Дідушок, Варивода, Кренжаловський, Тарнавський, Микитка.
«Усусами»
були сини І. Франка
1916 р. – останній бій «усусів» за гору Лисоня
Війна спричинила економічну кризу, наростання
революційних настроїв. Австро-Угорщина щодо України проводила м’якшу політику ніж Росія
воскресенье, 14 февраля 2016 г.
Тести до уроку з історії України 10 клас
І варіант
1. Коли з’їзд хліборобів-землевласників передав владу генералу П.
Скоропадському?
2. Назвіть дату створення Академії наук в Україні.
3. Коли М. Грушевського обрано
Президентом України?
4. Коли відбувся загальноукраїнський страйк залізничників, які виступали
проти гетьманського режиму?
5. Де розпочався анархістський повстанський рух?
6. Хто став Першим секретарем ЦК КП(б)У?
ІІ варіант
1. Хто очолив Академію наук
України?
2. Коли відбувся І з’їзд
Компартії більшовиків України?
3. КП(б)У рішенням І з’їзду оголошувалася самостійною від РКП(б)?
4. З якою метою було
створено Центральний військово-революційний комітет?
5. Хто очолив анархістський
рух?
6. Мета анархістського
руху:…
Матеріали до уроку з історії України 10 клас УНР
Українська Народна Республіка (УНР)
(7.11.17-29.04.18)
Парламент – Центральна Рада (4.03.17-29.04.18)
Голова ЦР – Михайло Грушевський (4.03.17-29.04.18)
Заступники:
Володимир Науменко (4.03.17-8.04.17)
Сергій Єфремов
Володимир Винниченко (обоє 8.04.17-15.06.17)
Президія ЦР – Мала Рада (6.07.17-29.04.18) – діяла між сесіями ЦР
Голова – Михайло Грушевський
Заступники:
М. Шраг
С. Веселовський
А. Ніковський
Ф. Крижанівський
Секретарі:
А. Постоловський
Я. Левченко
Л. Чикаленко
М. Чечель
Виконавчий орган – Генеральний Секретаріат
(15.06.17-22.01.18)
Голова ГС – Володимир Винниченко (15.06.17-16.07.17)
Заступник – Сергій Єфремов
Генеральні Секретарі:
Володимир Винниченко – ген. сек. внутрішніх справ
Сергій Єфремов – ген. сек. міжнаціональних справ
Христофор Барановський – ген. сек. фінансів
Борис Мартос – ген. сек. земельних справ
Симон Петлюра – ген. сек. військових справ
Валентин Садовський – ген. сек. судових справ
Іван Стешенко – ген. сек. освіти
Генералинй Писар – Павло Христюк
Голова ГС – Володимир Винниченко (16.07.17-30.01.18)
Генеральні Секретарі:
Володимир Винниченко – ген. сек. внутрішніх справ
Борис Мартос – ген. сек. земельних справ
Христофор Барановський – ген. сек. фінансів
Валентин Садовський – ген. сек. судових справ
Симон Петлюра – ген. сек. військових справ
Всеволод Голубович – ген. сек. шляхів
О. Зарубін – ген. сек. пошти і телеграфного зв’язку
Олександр Шульгін – ген. сек. міжнаціональних справ
М. Зільберфарб – ген. сек. єврейських справ
В. Міцкевич – ген. сек. польських справ
П. Стебницький – ген. сек. при Тимчасовому правлінні
в
Петрограді
Мойсей Рафес – ген. сек. державного контролю
Виконавчий орган – Рада Народних Міністрів (22.01.18-29.04.18)
Голова Уряду (прем’єр-міністр) – Всеволод Голубович
(30.01.18-24.03.18)
Міністри:
Всеволод Голубович – м. закордонних справ
А. Немоловський – м. військових справ
Павло Христюк – м. внутрішніх справ
С. Перепелиця – м. фінансів
Є. Сакович – м. шляхів
Микола Ковалевський – м. продовольчих справ
Н. Григоріїв – м. освіти
А. Терниченко – м. земельних справ
Михайло Ткаченко – м. судових справ
Дмитро Антонович – м. морських справ
Голова Уряду (прем’єр-міністр) – Всеволод Голубович
(24.03.18-29.04.18)
Міністри:
Михайло Ткаченко – м. внутрішніх справ
Сергій Шелухін – м. судових справ
Микола Ковалевський – м. земельних справ
С. Коліух – м. продовольчих справ
Л. Михайлів – м. праці
Микола Любинський – м. закордонних справ
Є. Сакович – м. шляхів
Климович – м. фінансів
Т. Сидоренко – м. зв’язку
І. Фещенко-Чопівський – м. торгівлі та промисловості
О. Жуковський – м. військових справ
О. Лотоцький – м. державного контролю
Вульф Лацький
Державний секретар – Павло Христюк
Президент
УНР – Михайло
Грушевський (29.04.17)
Матеріали до уроку з історії України 10 клас Політика П. Скоропадського
Внутрішня та зовнішня політика П.
Скоропадського
Політико-адміністративний устрій
Зміна
державного устрою: УНР на чолі з колективним органом управління УЦР перетворена
на Українську Державу монархічного типу на чолі з гетьманом.
Структура
влади: Гетьман → Рада Міністрів → губернські
й повітові старости → волосні старшини, у великих містах — градоначальники
(усі посади призначалися, а не обиралися)
Економічний розвиток
Відновлення
права приватної власності, у тому числі й на землю.
Повернення
націоналізованих підприємств, землі й майна попереднім власникам (у перспективі
— обмеження розмірів земельних ділянок 25 гектарами й наділення землею
малоземельних хліборобів).
Обмеження
свобод для робітників: скасування 8-годинного робочого дня, заборона страйків
тощо.
Удосконалення
грошової системи (запровадження гривні, відкриття українських банків).
Розвиток
зовнішнього ринку за рахунок збуту товарів до Німеччини та Австро-Угорщини
Національно-культурний розвиток
Визнання
української мови державною.
Українізація освіти:
відкрито український університет у Кам’янці-Подільському, засновано українські
кафедри в університетах Харкова, Києва, Одеси; відкрито понад 150 гімназій та
велику мережу шкіл.
27
листопада 1918 р.— створення Української Академії наук на чолі з
В. Вернадським.
Заснування
національного архіву, державної бібліотеки, українського історичного музею,
національної галереї мистецтв, українського театру драми та опери, державної
капели та симфонічного оркестру.
Утворення
української автокефальної церкви на чолі з митрополитом В. Липківським
Військова справа
Початок
створення регулярної української армії (організовано кілька дивізій загальною кількістю 65 тис. воїнів).
Спроба
відновлення українського козацтва
Зовнішні відносини
Установлення
дипломатичних відносин із 12 країнами (пріоритет мали відносини
з Німеччиною,
окупаційна
адміністрація якої активно втручалася у внутрішні справи
України).
12
червня 1918 р.— підписання перемир’я з радянською Росією.
Дипломатична
боротьба за повернення українських територій, які залишилися за межами України
Роздавальний матеріал
Картка 1
1) Зі «Спогадів» П.
Скоропадського
…Пам’ятайте, що коли б не було мого виступу, німці, кілька днів пізніше завели
б на Україні звичайне генерал-губернаторство… А це значить, що ідея української державності в очах чужих і своїх здавалася б і досі нездійсненною утопією…
2) Із грамоти П.
Скоропадського
…Бешкети й анархія продовжувалися на Україні,
економічна розруха
і безробіття збільшуються і розповсюджуються з кожним
днем і, врешті, для багатющої колись-то України стає грізна маара голоду…
Запитання та завдання
1) Які аргументи
наводить П. Скоропадський на користь державного
перевороту? На скільки, на вашу думку, вони є переконливими?
2) Визначте причини
перевороту П. Скоропадського.
3) Визначте завдання,
які мав вирішити гетьманський уряд.
Картка 1
1) Зі «Спогадів» П.
Скоропадського
…Пам’ятайте, що коли б не було мого виступу, німці, кілька днів пізніше завели
б на Україні звичайне генерал-губернаторство… А це значить, що ідея української державності в очах чужих і своїх здавалася б і досі нездійсненною утопією…
2) Із грамоти П.
Скоропадського
…Бешкети й анархія продовжувалися на Україні,
економічна розруха
і безробіття збільшуються і розповсюджуються з кожним
днем і, врешті, для багатющої колись-то України стає грізна маара голоду…
Запитання та завдання
1) Які аргументи
наводить П. Скоропадський на користь державного
перевороту? На скільки, на вашу думку, вони є переконливими?
2) Визначте причини
перевороту П. Скоропадського.
3) Визначте завдання,
які мав вирішити гетьманський уряд.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)